581e9601
Профессиональные строители прекрасно знают, что высокое качество работы можно получить, применяя только качественные строительные инструменты. Сегодня рынок предлагает большой ассортимент строительных инструментов и оборудования, но если вы ищете самое высокое качество, самый большой выбор и доступные цены, вам стоит обратиться в интернет-магазин. Промышленный режущий, динамометрический и измерительный инструмент, станочное оборудование, абразивный, слесарный и деревообрабатывающий инструмент, гидро-, пневмо- и электроинструменты от ведущих мировых производителей, различный ручной инструмент – все это, и многое другое всегда есть в наличии на складах магазинов.

Розвиток елементної бази радіоелектроніки

Развитие элементной базы радиоэлектроникиВ 1898 году в иллюстрированном еженедельнике «Журнал новейших открытий и изобретений» была опубликована статья «Домашнее устройство опытов телеграфирования без проводов». Передатчик был выполнен на катушке Румкорфа, а приемник, по сути дела, был очень похож на грозоотметчик А.С. Попова . С помощью описанных приемника и передатчика можно было передавать сигнал на расстояние до 25 м, что для того времени было огромным достижением.

Уже в 1924 году вышел в свет первый номер журнала «Радиолюбитель». Первый послевоенный выпуск журнала увидел свет в январе 1946. Именно с этого январского номера журнал стал называться «Радио».

Самое поразительное в этом номере то, что после схем детекторных приемников, приводится цветная маркировка резисторов, в таком виде, какая она есть на сегодняшний день! Правда, там же сказано, что это американская маркировка …

Разві

ті

е элементной базы раді

оэлектроні

кі

У 1898 році в ілюстрованому тижневику «Журнал новітніх відкриттів і винаходів» була опублікована стаття «Домашнє пристрій дослідів телеграфування без дротів». Передавач був виконаний на котушці Румкорфа, а приймач, по суті справи, був дуже схожий на грозоотметчик А.С. Попова. За допомогою описаних приймача і передавача можна було передавати сигнал на відстань до 25 м, що для того часу було величезним досягненням.

Вже в 1924 році вийшов у світ перший номер журналу «Радіоаматор». У середині 1930 року журнал перейменували в «Радіофронт» і під цією назвою він видавався до липня 1941 року. У роки Великої Вітчизняної війни журнал, звичайно, не видавався. Перший післявоєнний випуск журналу побачив світ у січні 1946. Саме з цього січневого номера журнал став називатися «Радіо». Його обкладинка показана на малюнку.

Найдивовижніше в цьому номері те, що після схем детекторних приймачів, наводиться кольорове маркування резисторів, в такому вигляді, якою вона є на сьогоднішній день! Правда, там же сказано, що це нова американська маркування. У Росії ж «смугасті» резистори з’явилися лише наприкінці двадцятого століття, та й то всередині імпортних магнітол та телевізорів. Зате «наші» досягли успіху в кольоровий маркування напівпровідників: намагаючись для потреб оборонки, засекретили всі до такої міри, що зрозуміти який же це транзистор або діод стало просто неможливо. Ця колірна маркування стала в повному обсязі публікуватися лише в даний час, ось тільки вітчизняними транзисторами користуватися практично перестали.

Обкладинка першого номеру журналу Радіо

Рис. 1. Обкладинка першого номеру журналу Радіо

У перший час у журналі описувалися конструкції лампових приймачів, передавачів і підсилювачів звукової частоти. Вже з перших номерів журналу «Радіо» публікував довідкові дані електронних ламп та інших радіодеталей. Вирішувалися також питання про те, з чого почати радіолюбительські досліди: з вивчення теорії, або відразу брати в руки паяльник?

Элементная база  раді

олюбі

теля

Цікавий історичний факт: коли ще не було
/=aHR0cDovL2VsZWN0cmlrLmluZm8vbWFpbi9zY2hvb2wvNTcxLWthay12eWJyYXQtcGF5YWxuaWstaS1vcmdhbml6b3ZhdC1yYWJvY2hlZS1tZXN0by1kbHlhLXBheWtpLmh0bWw=»>електричних паяльників
, То виручала звичайна п’ятикопійчану монету. Її певним чином заточували і приклепувалися до залізної дроті з дерев’яною ручкою. Будучи нагрітої в полум’ї спиртівки монета цілком справлялася з функцією паяльника. Зараз, звичайно, така рада здається просто безглуздим, але ж було!

При сучасній елементній базі, яка постійно поповнюється новими мікросхемами і транзисторами, таким «паяльником» просто нічого робити, адже в деяких випадках при ремонті електронної техніки доводиться користуватися мікроскопом. Таким чином, елементна база визначає не тільки конструкцію електронних пристроїв, а ще й те, якими інструментами ці пристрої будуть збиратися або ремонтуватися.

Досить просто і наочно розвиток елементної бази можна простежити на різних поколіннях ЕОМ, за сучасною термінологією комп’ютерів. Ось уже майже сорок років розвивається ринок персональних комп’ютерів як локомотив тягне за собою кремнієві технології, що викликає появу все нових і нових електронних компонентів.

Електромеханічні обчислювальні машини

Ще до створення ЕОМ використовувалися електромеханічні обчислювальні пристрої —
табулятори
. Перший табулятор був винайдений ще в 1890 році Германом Хопперітом в США, для підрахунку результатів перепису населення. Введення інформації здійснювався з перфокарт, а результати обробки видавалися у вигляді роздруківки на папері.

Табулятори були основним обладнанням машинолічильних станцій — МСС. В СРСР МСС дожили до сімдесятих років двадцятого століття, принаймні, у складі великих держпідприємств. Основним завданням МСС був розрахунок заробітної плати. Саме звідти з’являлися розрахункові листки, які досі називають «корінцями».

Зовнішній вигляд «сучасного» табулятора показаний на малюнку (квадрат з правого боку це робоча програма, набрана проводами на комутаційній панелі). Вага такої обчислювальної техніки досягав 600 кг.

Табулятор

Рис. 2. Табулятор

«Програма» показана на наступному малюнку. Кольоровими проводами з’єднували гнізда, які на іншій стороні текстолітової панелі закінчувалися контактами для під’єднання до табулятора.

Комутаційна панель табулятора

Рис. 3. Комутаційна панель табулятора

У 1939 році в США за замовленням військових фірмою IBM була розроблена обчислювальна машина Mark 1. Її елементною базою були електромеханічні реле. Складання двох чисел вона виконувала за 0,3 сек, а множення за 3. Mark 1 призначалася для розрахунку балістичних таблиць. Комп’ютер Mark 1 містив близько 750 тисяч деталей, для з’єднання яких знадобилося 800 км проводів. Його розміри: висота 2,5 м, довжина 17 м.

Покоління ЕОМ та елементна база

Перше покоління ЕОМ було побудовано на електронних лампах. Так у Великобританії в 1943 році була створена ЕОМ Colossus. Правда, вона була вузькоспеціалізована, її призначення полягало в розшифровці німецьких кодів шляхом перебору різних варіантів. Пристрій містив 2000 ламп, при цьому швидкість роботи становила 500 знаків в секунду.

Першим універсальним ламповим комп’ютером вважається ENIAC, створений в 1946 році в США за замовленням військових. Розміри цієї ЕОМ дуже вражають: 25 м в довжину і майже 6 м у висоту. Машина містила 17000 електронних ламп і виконувала в секунду близько 300 операцій множення, що набагато більше, ніж у релейного машини Mark 1. Споживана потужність була близько 150 КВт. За допомогою розрахунків на ЕОМ ENIAC була доведена теоретична можливість створення водневої бомби.

У Радянському Союзі в період з 1948 … 1952 також проводилися розробки лампових ЕОМ, як і в США, що використовувалися в основному військовими. Однією з кращих лампових ЕОМ радянського виробництва слід визнати машини серії БЕСМ (велика електронна рахункова машина). Всього було випущено шість моделей БЕСМ-1 … БЕСМ-2 (лампові) БЕСМ-3 … БЕСМ-6 вже на транзисторах. На момент створення кожна модель цієї серії була кращою в світі в класі універсальних ЕОМ.

Друге покоління ЕОМ 1955 — 1970 рр.

Елементною базою другого покоління були транзистори і напівпровідникові діоди. У порівнянні з ламповими, транзисторні ЕОМ були менш габаритні, споживана потужність також була набагато нижча. Швидкодія ЕОМ другого покоління досягало до півмільйона операцій в секунду, з’явилися зовнішні запам’ятовуючі пристрої на магнітних носіях — магнітні стрічки і магнітні барабани, були створені алгоритмічні мови та операційні системи.

Третє покоління ЕОМ 1965 — 1980 рр.

Для третього покоління в якості елементної бази використовувалися мікросхеми малої і середньої ступені інтеграції — в одному корпусі містилося до декількох десятків напівпровідникових елементів. Перш за все це були
/=aHR0cDovL2VsZWN0cmlrLmluZm8vbWFpbi9wcmFrdGlrYS8yNTEtbG9naWNoZXNraWUtbWlrcm9zeGVteS1jaGFzdC0xLmh0bWw=»>мікросхеми серій К155, К133
. Швидкодія таких ЕОМ досягало 1 млн. операцій в секунду, з’явилися монохромні алфавітно — цифрові відеотермінали (у машин другого покоління використовувалися телетайпи і спеціальні друкарські машинки).

Подальший розвиток елементної бази призвело до створення мікросхем великий (ВІС) та надвеликої (НВІС) ступеня інтеграції. В одному корпусі таких мікросхем міститься кілька сотень елементів. Ці мікросхеми в СРСР були представлені серією К580.

Четверте покоління ЕОМ 1980 — теперішній час

Це покоління з’явилося на світ завдяки створенню фірмою Intel в 1971 році мікропроцесора, що було явищем просто революційним. Чіп Intel 4004 при розмірах кристала 3,2 * 4,2 мм, містив 2300 транзисторів і мав тактову частоту 108 кГц. Його обчислювальна потужність була еквівалентна ЕОМ ENIAC. На базі цього пристрою був створений новий тип комп’ютера мікро — ЕОМ. Перші персональні комп’ютери (ПК) були випущені в 1976 році фірмою Apple, але в 1980 році фірма IBM перехопила ініціативу, створивши свій ПК IBM PC, архітектура якого стала міжнародним стандартом професійних ПК. Сучасні процесори другого покоління Core i7 фірми Intel містять понад мільярд транзисторних структур.

М

і

кропро

ц

ессор Intel

Рис. 4. М

і

кропро

ц

ессор Intel

Мікроконтролери

Розповідь про розвиток елементної бази радіоелектроніки був би неповним, якщо хоч трохи не згадати про
/=aHR0cDovL2VsZWN0cmlrLmluZm8vbWFpbi9hdXRvbWF0aW9uLzU0OS1jaHRvLXRha29lLW1pa3Jva29udHJvbGxlcnktbmF6bmFjaGVuaWUtdXN0cm95c3R2by1wcmluY2lwLXJhYm90eS1zb2Z0Lmh0bWw=»>мікроконтролерах
  настільки популярних тепер в радіоаматорських конструкціях. За старою термінологією вони називалися однокристальними мікро — ЕОМ.

В одному многовиводном корпусі об’єднані мікропроцесор, пам’ять програм і оперативна пам’ять, порти вводу — виводу інформації. Для підрахунку інтервалів часу мікроконтролери мають таймери, багато моделей мають аналогові входи, що дозволяє обходитися без зовнішніх пристроїв АЦП. Контролери з модулем PWM (ШІМ) знаходять застосування в схемах інверторних зварювальних апаратів та регульованих приводів асинхронних електродвигунів. Є навіть контролери з вбудованим радіоканалом, що дозволяє здійснювати бездротове з’єднання.

Перший мікроконтролер сімейства MCS-48 Intel 8048 був випущений в 1976 році. Він мав 27 ліній вводу — виводу, восьмизарядний таймер, пам’ять даних і пам’ять програм і, звичайно ж, мікропроцесор. В даний час ці мікроконтролери стали надбанням історії.

Контролери 8051

У 1980 році на світ з’явилося сімейство Intel 8051 (MCS-51). Архітектура цього сімейства виявилася настільки вдалою, що мікроконтролери цього сімейства застосовуються до теперішнього часу. Звичайно, за цей час різними фірмами (близько півтора десятків) було розроблено багато моделей цього сімейства. Цікавий факт: система команд мікропроцесора жодного разу не змінювалася з часів її створення, що не завадило розробці нових моделей мікроконтролерів. З часом MCS-51 поступається місцем більш новим родин.

Одним з таких стали МК PIC фірми Microchip. Їх популярність була викликана, насамперед, низькою ціною, високою швидкодією, зручними портами. Тому МК PIC стали кращими, коли потрібно створити недорогу і досить просту систему управління.

Величезна популярність мікроконтролерів у радіоаматорів викликана не тільки низькою ціною цих мікросхем, а також тим, що для створення нового пристрою досить просто записати в МК іншу програму. Тоді навіть нічого не змінюючи в схемі можна, наприклад, з частотоміра зробити годинник або багатоканальний таймер.

ЕОМ п’ятого покоління

Фактично боротьба за її створення між фірмами почалася ще в 1981 році. П’яте покоління ЕОМ передбачається схожим на людський мозок, керований голосом. Для створення такого штучного інтелекту потрібно розробка зовсім інших технологій, зовсім інших технічних рішень, створення абсолютно нової елементної бази. Величезні зусилля в цьому плані прикладені Японією, але результату поки що не досягнуто. Від Японії не хоче відставати і США — фірма IBM також проводить дослідження в цій області. Але особливих досягнень поки теж не видно.

Сучасний мікропроцесор

Рис. 5. Сучасний мікропроцесор

Елементна база побутової електроніки

Як вже було сказано вище, локомотивом розвитку елементної бази електроніки став швидко зростаючий, що розвивається ринок ПК. Завдяки цьому сучасна побутова техніка нагадує спеціалізований комп’ютер. Телевізори, домашні кінотеатри, програвачі DVD дисків мають такі експлуатаційні параметри, які років двадцять тому просто неможливо було уявити.

Навіть пральні машини, холодильники, прості новорічні гірлянди управляються мікроконтролерами. Сучасні співаючі та й скажуть дитячі іграшки, зроблені в Китаї, також з мікроконтролерних управлінням. До речі, вражаючий факт: ще в шістдесяті роки двадцятого сторіччя китайці не могли налагодити навіть випуск детекторних приймачів, а тепер майже вся електроніка робиться в Китаї.

У промисловості також будь-яке сучасне пристрій управління техпроцесом, навіть не дуже складне побудовано на основі мікроконтролерів і, як правило, має інтерфейс для підключення до ПК. Такий інтерфейс мають, наприклад,
/=aHR0cDovL2VsZWN0cmlrLmluZm8vbWFpbi9tYXN0ZXIvMTAzLXByby15ZWxla3Ryb25ueWUtc2NoZXRjaGlraS1pLWFza3V5ZS1kbHlhLmh0bWw=»>електронні лічильники електроенергії
, Що дозволяє використовувати їх в системах автоматичного обліку.

Надійність сучасних електронних компонентів досить висока. Тим не менше, нерідкі випадки, коли будь-яка електронна техніка приходить в непридатність, потребує ремонту. В
випадку поломки побутової електронної техніки
 
не завжди можливо віднести несправне пристрій в спеціалізовану майстерню, просто не скрізь вони є. Тоді на допомогу приходять радіоаматори, що ремонтують техніку в своїх домашніх майстерень.

Кваліфікація таких домашніх майстрів, як правило, дуже висока, адже ремонтується вельми широкий спектр електронної техніки: від простих дверних дзвінків до супутникових систем телебачення. Об устройстве і

органі

зац

і

і

такі

х мастерскі

х на дому будет рассказано в следующей статье.

Борис Аладишкін,
 
/=aHR0cDovL2VsZWN0cmlrLmluZm8=»>http://electrik.info

Продовження статті:
/=aHR0cDovL2VsZWN0cmlrLmluZm8vbWFpbi9wcmFrdGlrYS81OTUtbWFzdGVyc2theWEtcmFkaW9seXViaXRlbHlhLWluc3RydW1lbnR5LW1hdGVyaWFseS1pLWl6bWVyaXRlbG55ZS1wcmlib3J5LWRseWEtcmFib3R5Lmh0bWw=»>Майстерня радіоаматора — інструменти, матеріали та вимірювальні прилади для роботи

P.S.
 
В
ы хоті

те научі

тся ремонті

ровать своі

мі

рукамі

разлі

чные электронные бытовые устройства? Сейчас доступны ряд очень качественных обучающі

х пособі

й і

курсов по этой теме, прі

чем не только в печатном ві

де, но і

в формате ві

деообучені

я. Напрі

мер, авторскі

й ві

део курс Андрея Голубева — «Отремонті

руй мі

кроволновку сам!». Обязательно посмотрі

те: /=aHR0cDovL2VsZWN0cmlrLmluZm8vbWljcm92b2xuLnBocA==»>Як відремонтувати мікрохвильову піч своїми руками
.

Добавить комментарий